Рекомендації вчителям: як попередити потенційний суїцид

Важко дати пораду, підтримати, коли підліток відгородився від усього світу, знервований та озлоблений. І все ж слід спробувати допомогти усвідомити, що коли почуваєшся пригніченим або стурбованим, краще не страждати наодинці, а поділитися своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Розмова допомагає знизити емоційне напруження і поглянути на проблеми з іншого боку.

Головним превентивним заходом щодо вчинення самогубства постає запобіжне запевнення дитини в тому, що її життя дуже цінне для інших, і завжди, за будь-яких обставин близьке оточення зрозуміє її.

Педагогічним працівникам фахівці рекомендують у ви­падку виникнення ознак суїцидальної поведінки в учнів здій­снювати такі види допомоги:

• Підбирайте ключі до розгадки суїциду. Попередження суїцидівполягає не тільки у піклуванні та підтримці, а і в здатності розпізнавати ознаки можливої небезпеки. До числа останніх відносять суїцидальні погрози, які передують спробі самогубства, депресію, значні зміни у поведінці підлітка тощо. Зауважте своєчасно прояви безпорадності та безнадії і з’ясуйте, чи не є дитина одинокою та ізольованою.
• Сприймайте суїцидента як особистість. Не вважайте, що вона не здатна і не може наважитися на самогубство. Якщо ви думаєте, що учню загрожує небезпека, дійте у відповідності зі своїми власними почуттями. Небезпека, що ви перебільшите потенційну загрозу, - ніщо в порівнянні з тим, що дитина може загинути в результаті вашого невтручання.
• Налагоджуйте турботливі стосунки. Необхідно турбуватися про дитину , яка перебуває у відчаї. У цій ситуації не має часу для моралізування, а лише для доброзичливої підтримки. Для підлітка, який  відчуває, що він нікому не потрібний, ваша турбота є могутнім підбадьорливим засобом
•  Будьте уважним слухачем. Якщо підліток перебуває у стані депресії, то йому більше потрібно говорити, аніж слухати. Він страждає від сильного почуття відчуження і не завжди готовий сприйняти ваші поради.
• Запитуйте.  Запитання повинні бути прямі, наприклад,: «Ти думаєш про самогубство?». Це не викличе подібної думки, якщо її раніше не було. Але якщо дитина обдумує самогубство і, нарешті, знаходить когось, кому небайдужі її переживання і хто згоден обговорити цю заборонену тему, то це може принести полегшення, допомогти зрозуміти свої почуття.
• Не залишайте дитину саму у випадку високого суїцидального ризику.
• Звертайтеся по допомогу до спеціалістів.
• Важливо якомога довше зберігати турботу і підтримку учня.
•    Якщо критична ситуація і пройшла, то не можна дозволяти собі розслаблення.   За покращення часто приймають підвищення психічної активності. Підлітки кидаються у вир діяльності, просять вибачення у тих, кого образили. Оточуючі відчувають полегшення і послаблюють пильність. Але така поведінка може свідчити про рішення розрахуватися зі всіма боргами і зобов’язаннями, після чого можна покінчити із собою. Допоможіть учню адаптуватися в соціумі.
•  Використовуйте засоби піднесення цінності особистостідитини, її життя.

Профілактика суїциду

Пам’ятка батькам щодо профілактики суїцидальної поведінки  дітей

Коли ми втрачаємо дитину через хворобу або нещасного випадку — це величезне горе, але коли дитина сама перериває свій життєвий шлях – це непоправна трагедія.
Суїцид –  це навмисне завдання собі шкоди зі смертельним наслідком (позбавлення себе життя). Суїцидальна поведінка — це прояв суїцидальної активності — думки, наміри, висловлювання, погрози.

Причини суїцидальних проявів у молоді:

• складна сімейна ситуація;  
• проблеми в навчанні;                                                                            
• утрата або зрада близької людини
• розрив стосунків із коханою людиною;     
• міжособистісні конфлікти;                                                                       
• проблеми з дисципліною або законом;
• проблеми в спілкуванні з однолітками: тиск із боку групи однолітків; тривале перебування в ролі жертви або «цапа-відбувала»;
• високі вимоги до підсумкових результатів освітньої діяльності (іспити, ЗНО);
• сімейна історія суїциду;
• небажана вагітність, аборт і його наслідки;
• зараження ВІЛ-інфекцією або хворобами, що передаються статевим шляхом.

НА ЩО ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ БАТЬКАМ?!

Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:

·        раптові зміни у поведінці й настрої, особливо ті, що віддаляють від близьких людей;

·        схильність до необачних і безрозсудних учинків;

·        надмірне споживання алкоголю чи таблеток;

·        раптове впорядкування своїх справ, приготування до смерті;

·        нехтування зовнішнім виглядом;

·        постійне прослуховування сумної музики та пісень;

·        самоізоляція від родини та знайомих;

·        зміна добового ритму (активність вночі та сон удень);

·        збільшення або втрата апетиту;

·        млявість та апатія;

·        неможливість сконцентруватися та приймати рішення;

·        уникнення  звичайної соціальної активності, замкненість, самотність;

·        почуття провини, низька самооцінка;

·        різка зміна звичок, утрата інтересу до захоплень, хоббі, спорту, навчання;

·        невизначені  плани на майбутнє;

·        агресія, прагнення того, щоб інші залишили в спокої, роздратування;

·        спроби втекти з дому;

·        тривалий  і  яскраво  виражений  песимізм  у  відношенні до майбутнього;

·        самоушкодження (порізи на руках).

Словесні ознаки суїцидальної поведінки:

·        прощання;

·        розмови або жарти щодо бажання померти;

·        повідомлення про конкретний план суїциду;

·        повільна, маловиразна мова;

·        вияв безпорадності й залежності;

·        розпач і плач;

·        самозвинувачення;

·        безпосередні заяви «Було б краще вмерти» або «Я не хочу більше жити»;

·        висловлювання: «Вам не доведеться більше про мене турбуватися» або «Мені все набридло»,  aбо «Вони пошкодують, коли я піду».

Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:

·        подвійність емоцій і почуттів;

·        безпорадність, безнадійність;

·        переживання горя;

·        ознаки депресії;

·        почуття провини або відчуття невдачі, поразки;

·        надмірні побоювання або страхи;

·        почуття власної малозначущості;

·        неуважність або розгубленість.

Виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді:

1.     Переживання образи, самотності, відчуженості, побоювання бути незрозумілим;

2.     Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;

3.     Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків;

4.     Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;

5.     Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;

6.     Страх перед покаранням;

7.     Любовні невдачі, вагітність;

8.     Почуття помсти, погроз, шантажу;

9.     Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;

10.                       Наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).

ЩО Ж РОБИТИ?

Рекомендації для батьків, у дітей яких є

суїцидальні прояви або відчай:

1. Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти;
2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі;
3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину;
4. Говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти, як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути  дитину;
5. Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми;
6. Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині;
   
7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмову з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («що трапилося?», «розкажи  мені», «давай поговоримо про це»);
8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми;
9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не бік інших людей, які можуть завдати їй болю;
10. Дайте можливість вашій дитині знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що краще знаєте вихід із кризової ситуації;
11. Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує.
12. Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідно обійматися 8 разів на день;
13. Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами;
14. Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана;
15. Якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч.
16. Якщо ви відчуваєте, що дитина відхиляє вашу допомогу, то слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо. 
17. Якщо бачите, що контакт не налагоджується — потрібно обов’язково звернутися до фахівців (практичного психолога, соціального педагога, психотерапевта, психіатра). 
18. Дуже важливим  у профілактиці суїцидальної поведінки є активнне  слухання батьками  своєї дитини.

Якщо ви чуєте	Обов’язково скажіть	Не говоріть
Ненавиджу школу	Що відбувається в школі, що примушує тебе так себе почувати?	Коли я був у твоєму віці…, ти просто ледар
Все здається таким безнадійним…	Іноді всі ми почуваємо себе подавленими. Давай поміркуємо, які в нас проблеми та яку з них треба вирішити в першу чергу	Подумай краще про   тих, кому ще гірше,  ніж тобі
Усім було б краще без мене!	Ти дуже багато значиш для мене, і мене бентежить твій настрій. Скажи  мені, що відбувається	Не кажи дурниць. Давай поговоримо про щось інше
Ви не розумієте мене!	Розкажи мені, як ти себе почуваєш. Я дійсно хочу це знати	Хто ж може зрозуміти підлітків у наші дні?
Мамо, я здійснив поганий вчинок	Давай сядемо й поговори­мо про це	Що посієш, те й пожнеш
А якщо у мене не виходить	Якщо не виходить, я буду знати, що ти зробив усе можливе	Якщо не вийде - значить, ти недостатньо  постарався

ПОРАДИ БАТЬКАМ НА КОЖЕН ДЕНЬ:

• Будьте уважними до своєї дитини, цікавтесь її життям.
  
• Показуйте дитині, що ви її любите (частіше обіймайте).
• Підтримуйте в складних ситуаціях.
• Умійте вислухати свою дитину.
• Будьте тактовні.
• Не залишайте дитину наодинці з проблемою.
• Не порівнюйте вашу дитину з іншими.
• Разом шукайте конструктивні підходи до вирішення проблем.
• Не читайте нотації.
• Не ігноруйте дитину.
• Не говоріть «Хіба це проблема», «Ти живеш краще за інших» тощо.
• Не смійтеся над проблемами дитини.
• Дайте дитині можливість зрозуміти, що ВОНА НЕ ОДНА!

ЛЮБІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ!

     До вашої уваги телефон довіри Екстренної психологічної допомоги при Сумському обласному наркодиспансері працює цілодобово, анонімно та безкоштовно. Звернутися до психолога-консультанта ви можете за номерами: (0542)78-00-00, 0509144024.