День Національного Гімну України

🤝🏻День відзначається неофіційно на згадку дня 10 березня 1865 р., коли у Перемишлі, під час першого в Західній Україні шевченківського концерту відбулося публічне виконання твору Павла Чубинського «Ще не вмерли України ні Слава, ні Воля» на музику Михайла Вербицького.

⏳Осінню 1862 р. П. Чубинський перебуваючи в гостях, почув патріотичну сербську пісню «Већ се српска застава», яка його вразила. За спогадом сучасника, Чубинський пішов у сусідню кімнату і повернувся звідти з готовим текстом, який розпочинався словами «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля!».

За іншою версією учасниками тієї ж вечірки були поляки-українофіли Тадей Рильський та Павлин Свєнціцький. Вони згадували події 1861 р. - похорон Шевченка та панахиду за 5-ма вбитими маніфестантами у Варшаві і стали награвати «Jeszcze Polska nie zginęła» на фортепіано, імпровізуючи з українським перекладом. Тоді Чубинський і запротестував: «треба мати свій гімн», - і за півгодини його запропонував. 

Хай там як, та у поетичному тексті вірша сплелися в єдине художнє ціле фольклорні образи, мотиви Шевченкової музи і відлуння тих революційних пісень, зокрема польських і сербських, що звучали довкола.

📖Уперше слова гімну були опубліковані у львівському журналі «Мета» (1863, №4) анонімно, оскільки автор вже був під наглядом жандармів. Вірш був «схований» серед трьох віршів Тараса Шевченка.

Дуже швидко вірш Чубинського став популярним серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час його навіть приписували самому Т. Шевченку.

🎼Незабаром вірш помітив греко-католицький священик отець М. Вербицький – релігійний діяч і відомий композитор тих часів. М. Вербицький завжди мріяв написати твір на слова Т. Шевченка. Думаючи, що кладе на музику твір Шевченка, Вербицький музично осмислив вірш Чубинського.

Вперше твір панотця надрукували з нотами у 1865 р. А у 10 березні 1865 р. Вербицький вперше сам виконав композицію у залі духовної семінарії у місті Перемишлі як завершальний номер концерту, присвяченому Тарасові Шевченку.

Разом з камерним варіантом твору був створений і хоровий варіант твору. 

У 1865 р., зважаючи на популярність твору, Вербицький оприлюднив авторську версію гімну для хорового виконання. Саме з хоровою версією пов'язані всі відомості про його входження у виконавське життя.

🎵За музичним стилем пісня-хор М. Вербицького - зразок поєднання класичного чотириголосся з національними мелодичними елементами та властивими для українських фольклорних наспівів, старовинних кантів і псалмів інтонаціями, кадансами, ліризованими мелодичними зворотами. Все разом надає музиці піднесено врочистого і водночас щирого, задушевного характеру.

Після цього урочисту пісню виконували в Наддніпрянщини й Галичини під час проведення патріотичних заходів. Як і творчість Тараса Шевченка, вона об’єднувала людей, незалежно від місця народження.

#ІсторіяНаціональногоГімнуУкраїни