З 1 вересня 2026 року розпочинається пілотний етап реформи профільної старшої школи — це логічне продовження змін, які стартували ще у 2017 році з впровадженням реформи «Нова українська школа». Тоді трансформація охопила початкову та базову школу, а тепер переходить на рівень 10–12 класів.
Національний запуск профільної старшої школи запланований на 1 вересня 2027 року. А вже з 1 вересня 2026 року пілотування розпочнеться у 150 закладах освіти у всіх регіонах країни, які апробують нову модель навчання.
Реформа передбачає, що учні 10–12 класів навчатимуться в академічних ліцеях, де зможуть обирати профіль навчання та предмети для поглибленого вивчення відповідно до своїх інтересів і майбутніх професійних планів. У 10 класі буде передбачено адаптаційний період, протягом якого учні зможуть змінити обраний напрям.
Мета реформи — підвищити якість освіти, надати старшокласникам реальний вибір та зменшити розрив у рівні знань між учнями з міст і сільської місцевості.
Розуміємо, що в батьків, учнів і педагогів виникає багато запитань щодо організації мережі ліцеїв та переходу до нової моделі старшої школи. Нижче зібрали відповіді на найпоширеніші з них.
Хто визначає, яка школа стане ліцеєм?
Рішення ухвалюють засновники закладів освіти, тобто органи місцевого самоврядування. Саме громади аналізують мережу шкіл та визначають, на базі якого закладу доцільно організувати навчання для 10–12 класів. Водночас це не відбувається довільно, а на підставі визначених законом критеріїв.
Під час формування мережі враховують:
Міністерство освіти і науки України не ухвалює рішень замість громад.
Хто забезпечує довезення учнів до ліцеїв?
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про освіту» та статтею 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту», підвезення учнів забезпечують засновники закладу освіти коштом місцевих бюджетів.
Держава зі свого боку виділяє громадам цільові кошти на закупівлю шкільних автобусів. З 2023 року вже придбано понад 1500 автобусів, а у 2026 році передбачено ще 2 млрд грн субвенції на закупівлю ще понад 500 автобусів.
Тобто держава фінансує транспорт, а громади та область мають організувати закупівлі, маршрути та саме довезення учнів.
А якщо ліцей далеко від дому і щодня возити дитину немає можливості?
Переважна частина ліцеїв розташовуватиметься на відстані до 30 км, до таких закладів буде організовано підвезення учнів шкільними автобусами.
Якщо ліцей розташований далеко і щоденний доїзд неможливий, закон передбачає можливість проживання учнів у пансіоні, який організований при закладі, коштом місцевого бюджету.
Засновник ліцею має забезпечити належні умови: безпечне й інклюзивне середовище, інтернет, організацію побуту і контроль за проживанням.
У регіонах зі складним рельєфом та малою густотою населення можуть бути варіанти, коли у структурі ліцею функціонують гімназійні 5–9 класи. Це повʼязано зі складністю організації довезення і також визначається органами місцевого самоврядування.
Чому учням 10 класів рекомендують переходити до ліцеїв уже з 2026 року?
З 1 вересня 2027 року старша школа функціонуватиме у форматі академічних ліцеїв. Інші заклади працюватимуть як гімназії (до 9 класу).
Щоб уникнути ситуації, коли учневі доведеться змінювати школу вже під час навчання в 11 класі, громади заздалегідь оновлюють мережу і рекомендують перехід до майбутніх ліцеїв з 2026 року.
Якщо десятикласники залишаться у своїй школі на 10 клас у 2026 році, то з 2027 року цей заклад вже не матиме старшої профільної ланки і не зможе видати документ про повну загальну середню освіту. У такому разі змінювати школу доведеться перед 11 класом.
Саме тому рекомендовано завчасний перехід, щоб зробити його більш поступовим і уникнути додаткового стресу для учнів та родин.
Чому неможливо змістити реформу на один рік?
Запуск «Профільної» старшої школи у 2027 році було визначено ще у 2017 році — з ухваленням Закону України «Про освіту», яким і було визначено поетапне впровадження НУШ. Саме цим законом передбачено перехід до трирівневої структури повної загальної середньої освіти та запровадження з 2027 року профільної старшої школи як окремого рівня. Тож мережа шкіл формується з урахуванням цього переходу та визначених законодавством вимог.
Водночас учні, які у 2027 році навчатимуться в 11 класі та не є частиною НУШ, також навчатимуться в ліцеях. Вони мають право обрати — завершити навчання після 11 класу або продовжити до 12 класу в межах «Профільної». Але це рішення потрібно ухвалити до переходу в 10 клас.
Національне впровадження профільної середньої освіти визначено законодавством і має чіткий календар реалізації:
затверджено Державний стандарт профільної середньої освіти;
розроблено й затверджено Типову освітню програму для академічних ліцеїв;
формується мережа закладів;
триває підготовка педагогів і навчальних матеріалів.
Це означає, що система вже працює в новій логіці, а не лише готується до змін.
Перенесення запуску означало б:
перегляд уже затверджених рішень громад щодо мережі;
зупинку підготовки ліцеїв та вчителів і втрату часу та ресурсів;
невизначеність для учнів і педагогів.
Реформа враховує потреби сьогоднішніх девʼятикласників, які не є частиною НУШ, і передбачає поетапний перехід, щоб учні не були змушені переходити до іншого закладу освіти за рік до закінчення 11 класу.
Чи можуть учні, які не навчаються за програмою НУШ, навчатися в профільному ліцеї до 12 класу?
Так, якщо цей заклад освіти один із 150 пілотних ліцеїв. У такому разі навчання за програмами «Профільної» старшої школи розпочнеться у вересні 2026 року, а учні можуть закінчити 12 класів, навіть якщо вони не є частиною НУШ.
Водночас у такому пілотному ліцеї неможливо отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту після 11 класу.
Чи порушується право на доступ до освіти у разі впровадження «Профільної» реформи старшої школи?
Відповідно до:
статті 53 Конституції України;
статті 3 Закону України «Про освіту»;
статті 13 Закону України «Про освіту»,
держава гарантує доступність повної загальної середньої освіти, а органи місцевого самоврядування зобов’язані забезпечити її територіальну доступність.
«Профільна» реформа не обмежує право дітей на освіту, а змінює організаційну модель старшої школи для підвищення якості та розширення можливостей для учнів.
Держава зацікавлена в тому, щоб кожна дитина — незалежно від місця проживання — мала доступ до якісної освіти та можливості обрати власний освітній напрям залежно від здібностей і вподобань. Саме для цього впроваджується профільна модель: старша школа має надавати більше можливостей, сучасну матеріальну базу та сильніші освітні програми, що дасть змогу готуватися до вступу до ЗВО за обраним напрямом.
Мета змін — не ускладнити освітній шлях учнів, а зробити його якіснішим. Усі рішення ухвалюють з урахуванням безперервності навчання та збереження права кожної дитини на повну загальну середню освіту.
.jpg)
.jpg)
