До уваги батьків, мешканців населених пунктів громади, в яких оголошено евакуацію!
Під час війни на територіях активних бойових дій або в безпосередній близькості до них системно порушуються або не можуть бути гарантовані базові права дитини, зокрема, право на життя, виживання і розвиток, право на освіту, право на здоров’я, право на захист від усіх форм насильства, право на належний рівень життя та інші права, закріплені в Конвенції ООН про права дитини. Забезпечення цих прав є обов’язком держави навіть в умовах війни.
Стаття 27 Конституції гарантує право на життя як найвищу соціальну цінність. В умовах воєнного стану, відповідно до статті 64, окремі права і свободи можуть обмежуватись. Одним із таких обмежувальних прав є право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання. Це означає, що держава за особливих обставин може встановлювати певні обмеження, якщо того потребує захист права на життя. Право батьків на спільне проживання з дитиною в зоні обстрілів належить до таких обмежень.
Наразі в Україні маємо сумну статистику: 704 загиблих дітей, понад 2 500 поранених, 20 000 депортованих Росією. Близько 60 000 дітей вже позбавлені батьківського піклування.На жаль, поранень діти зазнають і в Білопільській громаді. Є трагічні випадки загибелі дітей від ворожих обстрілів. Постійна загроза авіаційних атак, ракетних ударів, артилерійських обстрілів та влучання БПЛА наражає дітей на пряму фізичну небезпеку. Це може призвести до поранень, каліцтв і, найстрашніше, смерті. Крім того, руйнування інфраструктури та житла створює небезпечні умови для життя.
Евакуація дітей — це порятунок їхнього життя, є необхідним заходом для безпеки, який вимагає чітких дій батьків. Згідно із законом, дітей можуть евакуйовувати примусово із зони бойових дій навіть без згоди батьків, якщо їхньому життю загрожує небезпека.
Йдеться не про конфлікт між державою і батьками, а про баланс між батьківськими правами та обов’язком держави гарантувати право дитини на життя і безпеку.
2 березня 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон за № 4779-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань проведення евакуації, розміщення та життєзабезпечення евакуйованого населення, забезпечення захисту дітей, які перебувають у населених пунктах, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій» . Закон вносить зміни до Сімейного кодексу — зокрема до статей 150 та 164, які покладають на батьків обов’язок забезпечувати безпечні умови життя дитини.
Частина 2 статті 150 (Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини) передбачає, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частина 2 статті 164(Підстави позбавлення батьківських прав)регламентує, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
-ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Тобто, тепер за невиконання цього обов’язку в умовах оголошеної примусової евакуації передбачена реальна відповідальність.
Внесені також зміни до Закону України «Про охорону дитинства»
Так частина 1 статті 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини передбачає, що
- виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я та безпеку, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частина 6 зазначеної статті визначає, що
- батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я та безпечні умови життя, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.
Окрім того Стаття 166 Кримінального кодексу України (ККУ) передбачає кримінальну відповідальність за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною що спричинило тяжкі наслідки.
З метою захисту дітей військові адміністрації можуть ухвалити рішення про обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. Така евакуація дітей у безпечні райони здійснюється у супроводі батьків (одного із батьків), іншого члена сім’ї, родича, інших законних представників дитини або, за їхньою згодою, без супроводу чи з іншими особами. У більшості населених пунктів Білопільської громади таку евакуацію оголошено 30 вересня 2024 року.
У разі відмови батьків, інших членів сім’ї, родичів супроводжувати дитину під час обов’язкової евакуації, що зафіксовано поліцейським за допомогою відеозапису, евакуація в примусовий спосіб дітей проводиться без супроводу таких осіб.
Організація обов’язкової евакуації покладається на військові адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування із залученням Національної поліції та інших визначених підрозділів. До прийняття цього закону поліція не мала права евакуювати дитину без батьківської згоди. Тепер це право закріплено законодавчо. Надалі за безпеку та долю дитини відповідатимуть органи опіки та піклування.
Важливо розуміти, що примусова евакуація застосовується як крайній захід. Шановні батьки! Нагадуємо, що життя дітей – найвища цінність. Зараз воно під загрозою, тому вкотре закликаємо батьків прийняти правильне рішення – евакуюватися. При прийнятті важливого для збереження життя дітей рішення їм треба говорити правду, але адаптувати інформацію до їхнього віку та рівня розуміння. Наголошувати на тому, що дорослі роблять усе можливе, щоб їх захистити. Якщо з певних причин ви повернулись до небезпечного населеного пункту, не маєте змоги самостійно евакуюватись - звертайтесь за допомогою до Білопільської міської ради.
Немає коментарів:
Дописати коментар